Узбекистан – це одна з так званих ‘консервативних’ країн, де ставлення до ЛГБТ особливо складне. В узбецькому суспільстві гомосексуалізм і багатобічність трактується як аморальне, провокаційне і неприпустиме. Законодавство країни також підтримує цю негативну думку про ЛГБТ спільноту, що спричиняє велику кількість проблем для гомосексуалістів та інших представників немовлят в узбецькому суспільстві.

Однією з основних проблем є заборона одностатевих стосунків. Згідно з Кримінальним кодексом Узбекистану, одностатеві стосунки караються позбавленням волі строком від одного до трьох років. Це створює психологічну та соціальну незручність для ЛГБТ людей, які, буває, змиряються зі своєю сексуальною орієнтацією, але тим не менш примушені ховати дійсну сутність своєї особистості.

Крім того, в Узбекистані існує глибоке соціальне ворожнеча до ЛГБТ людей. Насильницькі акти відносно гей-і лесбійських пар в Узбекистані, на жаль, не є рідкісністю. ЛГБТ спільнота маргіналізується, виключаючись з основного потоку суспільства і піддається систематичному дискримінації. Багато людей побоюються виявляти свою сексуальну орієнтацію через страх бути відштовхнутими, знущанимися або суспільно відкинутими.

Ставлення до ЛГБТ в Узбекистані:

Узбекистанське суспільство, в основному, ставиться вороже до ЛГБТ спільноти. Гомофобія є предметом широкого поширення та закріпленої у свідомості багатьох людей. Зважаючи на це, багато людей, які належать до ЛГБТ спільноти, приховують свою сексуальну орієнтацію та ідентичність, щоб уникнути дискримінації та різних правових санкцій.

Узбекистанський законодавство не захищає права ЛГБТ спільноти. Звільнення з роботи, шантаж, насильство та затримання – ось лише кілька способів, якими гомосексуалісти та інші представники ЛГБТ спільноти стикаються з нетерпимістю та ворожим ставленням. Крім того, в Узбекистані відсутні спеціалізовані організації, які би захищали права ЛГБТ спільноти, та небагато громадських осіб з адекватним розумінням та підтримкою для цієї групи людей.

Сучасна ситуація

Сучасна ситуація щодо ставлення до ЛГБТ спільноти в Узбекистані може бути охарактеризована як складна та викликаюча серйозні турбулентності. Узбекистан є консервативною країною з глибоко заповненими традиціями та релігійними цінностями, що впливає на установлення стереотипів та негативне ставлення до геїв, лесбійок, бісексуалів та трансгендерів.

Офіційно ЛГБТ особи не є захищеними від дискримінації або насильства в Узбекистані. Існують законодавчі акти, які карають “антигомосексуальну пропаганду” та обмежують свободу вираження сексуальної ідентичності і здатності. Це призводить до систематичного порушення прав ЛГБТ-спільноти та створює небезпечну атмосферу для життя і безпеки цих людей.

Крім того, узбецьке суспільство загалом має низьку рівень освіти щодо сексуальних меншин, що призводить до відсутності розуміння та толерантності. Багато ЛГБТ-осіб не мають підтримки своїх сімей та друзів, а стати відкритими про свою сексуальну орієнтацію чи гендерну ідентичність – значить піддатися небезпеці стати об’єктом насильства.

Узбецькі ЛГБТ-активісти продовжують боротьбу за свої права та намагаються привернути увагу міжнародної спільноти до проблем, з якими вони зіштовхуються. Вони стикаються з викликами та загрозами, проте не здаються і продовжують адвокатувати за рівні права, прийняття та толерантне ставлення до ЛГБТ.

Основні проблеми

Узбекистан стикається зі значними викликами, пов’язаними зі ставленням до ЛГБТ-спільноти. Однією з основних проблем є наявність законодавства, яке карає і криміналізує гомосексуальність. Згідно зі статтею 120 Кримінального кодексу Узбекистану, «непристойні дії», які включають одностатеві відносини, караються покаранням у вигляді штрафу, громадських робіт або позбавлення волі.

Крім того, ЛГБТ-особи широко дискримінуються узбецьким суспільством, а їх права часто порушуються. Вони зіткнюються зі соціальним виключенням, втратою робочих місць, насильством та переслідуванням. Багато ЛГБТ-людей в Узбекистані живуть у страху й бояться висловлювати свою орієнтацію або гендерну ідентичність.

Також, в Узбекистані відсутня правова захисту для ЛГБТ-сімей. Вони не мають права на одностатеві шлюби, реєстрацію партнерства, право усиновлення дітей чи спільне батьківство.

Культурні та релігійні консервативність і низький рівень інформованості щодо ЛГБТ-прав узбецького суспільства також впливають на отримання освіти та доступ до медичних послуг для ЛГБТ-осіб. Багато лікарів відмовляються надавати медичну допомогу, мотивуючи це моральними обмеженнями, а школи не надають належної інформації стосовно сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності.

В загалом, основні проблеми, з якими стикаються ЛГБТ-спільнота в Узбекистані, полягають у криміналізації гомосексуальності, систематичній дискримінації, відсутності правової захисту та обмеженому доступі до освіти та медичних послуг.